...Все ще буде ОК!!!:)
Буває іноді в житті,
Здається нам, що ми не ті,-
Що справу, ми не ту обрали,
Не тіх всім серцем поважали,
Не там живемо де б могли,
Не те, що треба берегли.
Так. Часто сумніви бувають,
Люди свого не помічають,
Здається краще все у інших,
Що у сусіда статус вище,
Та й взагалі не в тій країні,
.... Життя марнується людини.
Здається, наче за кордоном,
Чекає хтось, й кличе додому.
Здається наче там міцніше....
А тут... а тут не хто й не пише.
Ось так бува себе жаліє,
Нічому зовсім не радіє,
Людина з "іншого" життя,
Що потребує співчуття...
Але бувають люди інші:
Саджають яблука та вишні,
Працюють з ранку та до ночі,
І вже заплющуються очі,
Але з натхненням у душі,
В них справ багато у руці,
Їм треба стільки ще зробити,
Немає часу відпочити,
Але коли він все ж буває,
Людина за столом збирає
Найкращих друзів та родину,
І в слушну мить, в слушну годину,
Вони спілкуються, радіють,
Себе ніколи не жаліють.
Навіть хмаринка надихає,
Хоч дощик ллє, але співає
Серце у доброї людини,
Яка живе у тій країні,-
Яку вона так полюбляє,
Цінує, та оберегає.
І робить щось на користь їй,
Такій простій, але своїй.....
Ось дивину світ помічає:
Своє хтось любить. Хтось незнає,
Чи взагалі воно потрібно?
Але людина кожна здібна,
Одного ранку зрозуміти,-
Що в неї є, що полюбити:-
Що в неї є хороша праця,
Що в неї їжа є на таці.
Почати треба тільки з себе,
Ні хто не зробить замість тебе
Життя омріяне ввісні,-
Картинки там - тільки твої
Чого ж ось зараз, не почати,
Омріяне своє здійсняти,
І посміхнутися невдачі,-
Он подивись, невдача й плаче.
Розкрити серце людям, світу,
І просто так всьому радіти.
Немає чогось краще того,
Коли ви бачите дорогу....
Секрет простий. Нема простіше:
Коли письменник щось там пише,
Він робить це з великим серцем,
Хоч там солодке,хоч там з перцем,
Але людина побажала,
Щоб серце в неї запалало.
Що є, то треба цінувати,
Кохання в серці будувати.
Приклад такий хоча б візьми,
Та сам собі отак скажи:
Залежить все з моїх думок!
Я няшний, все ще буде ОК!!!!:)
Здається нам, що ми не ті,-
Що справу, ми не ту обрали,
Не тіх всім серцем поважали,
Не там живемо де б могли,
Не те, що треба берегли.
Так. Часто сумніви бувають,
Люди свого не помічають,
Здається краще все у інших,
Що у сусіда статус вище,
Та й взагалі не в тій країні,
.... Життя марнується людини.
Здається, наче за кордоном,
Чекає хтось, й кличе додому.
Здається наче там міцніше....
А тут... а тут не хто й не пише.
Ось так бува себе жаліє,
Нічому зовсім не радіє,
Людина з "іншого" життя,
Що потребує співчуття...
Але бувають люди інші:
Саджають яблука та вишні,
Працюють з ранку та до ночі,
І вже заплющуються очі,
Але з натхненням у душі,
В них справ багато у руці,
Їм треба стільки ще зробити,
Немає часу відпочити,
Але коли він все ж буває,
Людина за столом збирає
Найкращих друзів та родину,
І в слушну мить, в слушну годину,
Вони спілкуються, радіють,
Себе ніколи не жаліють.
Навіть хмаринка надихає,
Хоч дощик ллє, але співає
Серце у доброї людини,
Яка живе у тій країні,-
Яку вона так полюбляє,
Цінує, та оберегає.
І робить щось на користь їй,
Такій простій, але своїй.....
Ось дивину світ помічає:
Своє хтось любить. Хтось незнає,
Чи взагалі воно потрібно?
Але людина кожна здібна,
Одного ранку зрозуміти,-
Що в неї є, що полюбити:-
Що в неї є хороша праця,
Що в неї їжа є на таці.
Почати треба тільки з себе,
Ні хто не зробить замість тебе
Життя омріяне ввісні,-
Картинки там - тільки твої
Чого ж ось зараз, не почати,
Омріяне своє здійсняти,
І посміхнутися невдачі,-
Он подивись, невдача й плаче.
Розкрити серце людям, світу,
І просто так всьому радіти.
Немає чогось краще того,
Коли ви бачите дорогу....
Секрет простий. Нема простіше:
Коли письменник щось там пише,
Він робить це з великим серцем,
Хоч там солодке,хоч там з перцем,
Але людина побажала,
Щоб серце в неї запалало.
Що є, то треба цінувати,
Кохання в серці будувати.
Приклад такий хоча б візьми,
Та сам собі отак скажи:
Залежить все з моїх думок!
Я няшний, все ще буде ОК!!!!:)
Комментарии
Отправить комментарий